З досвіду роботи.Реалізація виховних цілей національно-патріотичного виховання, формування свідомого громадянина України на уроках та позакласних заходах

Ночка Л. В.,

заступник директора з виховної роботи

Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3,

 учитель історії та правознавства

Реалізація виховних цілей національно-патріотичного виховання, формування свідомого громадянина України на уроках та позакласних заходах

Процес виховання свідомого громадянина держави складний та тривалий. Він здійснюється на уроках cуспільно-гуманітарного циклу та позакласних виховних заходах. Національно-патріотичне виховання має на меті формування патріотичних почуттів учнів унаслідок росту національної свідомості через розвиток критичного та логічного мислення шляхом соціалізації особи.

Ключові слова: технологія національно-патріотичного виховання, громадянин України, урок, позакласний захід, патріот

The process of education conscious national of a complex and lengthy. He carried the lessons of Social and Humanities and extracurricular school activities. National-patriotic education aims at the formation of patriotic feelings of students due to the growth of national consciousness through the development of critical and logical thinking through socialization.

Keywords: technology national-patriotic education, citizen of Ukraine, lesson, extracurricular event, patriot

Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління – основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Цей процес тривалий за часом, складний за змістом. Формування патріотичних відчуттів багато в чому залежить від розвитку емоційної сфери підлітків. Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність — найблагодатніша пора для виховання почуття любові до Батьківщини. У масовій свідомості патріотизм – це передусім любов до Батьківщини і діяльність на її користь.

Філософсько-політологічна та педагогічна наука трактує патріотизм (від грецького patris – батьківщина, вітчизна) як усвідомлену й діяльну любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради них піти на жертви, здійснити подвиг. Ці погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань: «Патріотизм – любов до Вітчизни, тобто країни, міста, місця, де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності» [5,с. 314]. Таке визначення патріотизму дозволяє застосовувати його досить широко щодо рідної країни, локального місця народження, соціальної групи й до субкультури.

Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування у учнів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм — одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особи. У школярів повинне вироблятися відчуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідних сторінок минулого. Багато що потрібне від школи: її роль в цьому плані неможливо переоцінити.

Проблемою визначення засобів формування патріотичної свідомості підростаючого покоління шляхом впровадження активних методів навчання переймалися ряд українських дослідників: Гонський В., Гнатюк М., Качур М., Ігнатенко П., Чорна К., Поярченко Г., Прокопченко Л., Фещенко Т. та інші. Думки про технологізацію освіти висловлював ще Я. А. Коменський близько 400 років тому. Він писав про пошук досконалого методу, за яким «все навчання піде уперед не менш чітко, ніж іде годинник... Великий дидакт виділяв вміння правильно визначати мету, обирати засоби досягнення її та формувати правила користуватися цими засобами»[1,с. 2].

 У Дунаєвецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 сформована дієва система національно-патріотичного виховання. Дунаєвецька ЗОШ I-III ст. №3 - це школа здоров’я, творчості, патріотизму та успіху. Навчальний заклад визнано опорним у Дунаєвецькому районі з вивчення предмету «Захист Вітчизни» та питань військово-патріотичного виховання.

 Девіз школи: “Даючи знання – не відбирай здоров`я, бо cьогодні це учень, а завтра - захисник Вітчизни”.

Місія навчального закладу: забезпечити  країну високоінтелектуальною, національно-свідомою, загартованою, а головне - здоровою елітою, бо лише така молодь може стати на захист нашої Вітчизни.

 Завдання педагогічного колективу:

-стимулювати в учнів свідоме ставлення до власного здоров’я та навичок здорового способу життя;

-формувати психологічну та фізичну готовність молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку;

-підвищувати престиж і розвиток мотивації до державної та військової служби.

 Пріоритетні напрямки діяльності :

-національне та військово-патріотичне виховання учнів;

-превентивне виховання школярів з урахуванням здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій.

Національне та військово-патріотичне виховання здійснюється  у процесі навчання та виховання. Насамперед через систему уроків з історії України, які озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку. Уроки літератури формують моральні ідеали на прикладах позитивних вчинків  героїв художніх творів. Уроки фізичної культури формують якості, які необхідно самовдосконалювати. На уроках  математики, фізики, хімії, біології  учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою та зброєю. А уроки предмету «Захист Вітчизни» готують до майбутньої служби в Збройних Силах України.

Навчальна робота нерозривно пов’язана з виховною. Пріоритетним орієнтиром виховання є «Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави». Зусилля педагогів спрямовані на виховання учнів у дусі патріотичного обов’язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до національного та міжнародного законодавства, засад демократичної та правової держави. Формування в учнів комплексу особистісних якостей та рис характеру, які є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою повсякденних дій, учинків, поведінки. Для цього в школі  1 вересня2014 року проведено Перший урок  - «Україна – єдина країна», проводилися бесіди: «Та земля мила, де мати народила», «У нас одна Батьківщина — наша рідна Україна», години спілкування «Моя рідна Україна», «Ми — єдина сім'я», «Моя земля — земля моїх предків», розроблена тематика уроків мужності, які проводяться один раз на місяць з урахуванням вікових особливостей учнів. Протягом навчального року проводяться акції «Зігрій солдата», «Валентинка для солдата», педагоги та учні в’яжуть маскувальні сітки для воїнів АТО. Учні школи взяли участь в агітаційно-пропагандистському пробігу факелоносців Олімпійського вогню, ветеранів спорту, дітей війни, учасників Великої Вітчизняної війни, присвяченому 70-й річниці визволення України від фашистських загарбників.У школі розроблено низку заходів щодо вшанування 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України, у рамках яких проведено покладання квітів до пам’ятника воїнам-визволителям , переглянуто вітчизняні художні та документальні фільми, що відображають український вимір Другої світової війни, проводяться акції «Ті, хто боровся за свободу», «Пам’ятаємо», «А ми тую славу збережемо». Педагог-організатор Олексійко Л. М. провела патріотичний захід «День гідності та свободи» для учнів 5 – 11 класів, на якому був присутній учасник Революції гідності Гандзюк В.П.. До Дня Збройних Сил України учитель історії Варфоломеєва Ю. М. провела урок мужності «З Україною в серці» для учнів 9-11 класів, на якому був присутній випускник школи Пекарський А. – учасник АТО, в кабінеті історії оформила тематичний стенд «Герої небесної сотні». . До 81 роковин Голодомору в школі були проведені інформаційні хвилин під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможені сьогодні!», учителі та учні школи взяли участь у Всеукраїнській акції «Запали свічку». Учні школи приймали участь у лінійці до Дня пам’яті жертв Чорнобиля. В школі проводився Всеукраїнський тиждень права, в рамках якого були проведені бесіди про права людини та дитини, виставка малюнків «Знай свої права, дитино!», Всеукраїнський урок права для учнів 9-х класів провела учитель правознавства Ночка Л.В., оформлено тематичний куточок «Права людини».

Досягненнями орієнтиру виховання «Ціннісне ставлення до людей, сім'ї, родини» є знання та розуміння особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюд­ських цінностей, уміння співпрацювати з іншими, працювати в групі та колективі, уміння прощати та просити пробачення, єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла. З учнями проведено морально-етичні бесіди «Старші та молодші в сім'ї», години спілкування «Я та мої батьки: конфлікт поколінь», «Моральні ідеали, їх місце в нашому житті». Учитель Присяжна Л. М провела свято «Вкраїни вірнії сини», урок мужності «Ми гордимося вами» провела учитель Ковальчук А. В., на якому був присутній випускник школи Пекарський А. Класні керівники Шуплик О. П.та Гаврилець Г. М.,провели свято для хлопчиків 5-х класів, присвячене Дню Збройних Сил України. Свято «Андріївські вечорниці» для учнів 3-х кл. провели класоводи Панасевич О.Я., Павлевич  Л. М.

Учнівське самоврядування є основною ланкою у становленні колективу школярів, це самостійна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає та забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогам у проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором.

Учнівське самоврядування у Дунаєвецькій ЗОШ І-ІІ ступенів № 3 представлено учнівською радою «Країна Веселкова», яку очолює голова – учениця 10 класу – Бугай Крістіна. Учнівська рада обирається на учнівській конференції на 1 рік. До неї входять: голова ради, заступник, секретар та голови комісій – навчальної, з профілактики правопорушень, роботи з молодшими школярами, з питань дозвілля, здорового способу життя та спорту, юн-прес. З ініціативи учнівської ради протягом року проведено доброчинні акції: «Зігрій солдата», «Напиши листа солдату», «Привітай солдата», «Україна – єдина країна». За допомогою батьків зібрані теплі речі, продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти. Все зібране передано до зони АТО. Проведені флешмоби: «Голуб миру», «Ми – за мир», «Прикрась паркан у центрі міста». Учні школи взяли участь у волонтерській акції на підтримку хворої дитини – зібрали кошти на лікування. До Дня працівника освіти проводили день учнівського самоврядування, учні самостійно проводили уроки, святкові заходи, до Дня св. Миколая волонтери відвідали дітей, які навчаються на індивідуальній формі навчання та реабілітаційний центр «Ластівка». Учнівські комісії постійно проводять рейди: «Урок», «Щоденник», «Шкільна форма», «Живи книго!».

У практиці роботи вчителя історії та правознавства загальноосвітньої школи використовую технологію патріотичного виховання, яка за мету ставить формування патріотичних почуттів підлітків внаслідок росту самосвідомості через розвиток логічного та критичного мислення шляхом включення в соціальні процеси. Засоби досягнення формуються в залежності від змісту цілісної програми патріотичного виховання під час навчання та в позакласній роботі. Акцентування результатів виховної роботи саме на формуванні патріотичних почуттів  в учнів і комплексне програмування виховних цілей навчальних занять та позакласних заходів є характерною особливістю технології.

Серед складових технології патріотичного виховання можна виділити елементи апробованих технологій: ігрових технологій та діалогових технологій з опорою на сугестопедичну концепцію навчання, що її розроблено Г.К. Лозановим, яка обґрунтовує комплексне використання у навчальних цілях вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії (навіювання), що сприяє надзапам’ятовуванню.

Ігрові технології – «ігрова форма взаємодії педагога і дітей, яка сприяє формуванню вмінь розв’язувати завдання на основі компетентного вибору альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету (в освітньому процесі використовують театралізовані, ділові, рольові, комп’ютерні ігри, імітаційні вправи, ігрове проектування та ін.)» [1,с. 2].

Діалогові технології - «пов’язані зі створенням комунікативного середовища, розширенням простору співробітництва на суб’єкт – суб’єктному рівні: «учень — учитель», «учитель — автор», «учень — автор» та ін.» [1,с. 2].

Завданнями технології патріотичного виховання є досягнення ефекту поєднання реалізації виховних та освітніх завдань з набуттям основних предметно - історичних компетентностей.

Основні предметно-історичні компетентності патріотичного виховання:

Хронологічна: розглядати суспільні явища в розвитку, в конкретно-історичних умовах певного часу.

Просторова: користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій.

Інформаційна: самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел, виявляти різні точки зору.

Мовленнєва: реконструювати образи минулого в словесній формі.

Логічна:визначати роль людського фактора в історії.

Аксіологічна: визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії.

Особливості реалізації технології зумовлені її комбінаторною природою, що поєднує ігрові та діалогові технології з опорою на сугестопедичну концепцію навчання. Відповідно, основними формами патріотичного виховання є:

інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, «філософський стіл», «відкрита кафедра», інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення книг, альманахів);

діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо)» [9,с.2].

При застосуванні технології патріотичного виховання варто поєднувати традиційні методи виховання з інноваційними та практичними заходами. Пріоритетну роль потрібно надати активним методам," ... що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини i сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості [8, с.30].

Практика моєї педагогічної діяльності свідчить, що ефективно впливають на розвиток емоційно-вольового компоненту патріотизму наступні методи: аналіз соціальних ситуацій, соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціально-психологічні тренінги, метод круглого столу, екскурсійний метод, ігри-драматизації, метод інтерв’ювання, метод залучення до участі в етнічно-художніх виставках.

Дамо коротку характеристику кожному методу та наведемо приклади з практики педагогічної діяльності.

Метод аналізу соціальних ситуацій. Використання цього методу сприяє підготовці старших підлітків до життя, виробленню в них зви­чок громадської поведінки, пошуку шляхів роз­в'язання життєвих ситуацій відповідно до вимог сучасного життя суспільства. Застосовуючи цей метод у технології патріотичного виховання учням пропонується вирішити завдання зі стандартизованими умовами життєвої ситуації, яку можуть обрати самі учні з актуальних подій, зафіксованих періодичними виданнями. Практикується застосування ситуації-ілюстрації, оскільки ілюстративність посилює емоційне сприймання, «ілюстрація у патріотичному вихованні - вид наочності, який полягає у використанні творів живопису, прикладів з художньої літератури, документів, кінофільмів, телепередач» [7, с.219]. У курсі «Правознавство. 9 клас» при вивченні теми «Права людини» учні можуть самостійно з різних інформаційних джерел підібрати ситуації, в яких порушені права людини, визначити яке право людини було порушено, до якої групи прав належить порушене право. Зазначений метод використовую при проведенні Всеукраїнського уроку права на тему «Права людини».

Соціально-проектна діяльність - метод полягає в виборі найліпшого варіанта майбутніх дій для досягнення основної мети, передбачає координоване виконання,  визначений період взаємопов'язаних дій, спрямованих на досягнення конкретних цілей (результату). Реалізовується на практиці постановкою завдань для учнівських груп зі змагальною компонентою. Нажаль цей метод має малу практичну історію через слабкий базовий рівень готовності до самостійних дій та колективного прийняття рішень учнів. Учні нашої школи восени 2014 р. брали участі у акції «Прикрасимо паркан», під час якої прикрашали синьо-жовтими стрічками паркан у центрі міста.

Метод ситуаційно-рольових ігор передбачає постановлення учнів у ситуацію, що включає ті ж обмеження, мотивацію, що існують у реальному світі - певне комунікативне завдання вирішується учасниками в процесі імпровізованого розігрування ситуації. Ситуаційно-рольові ігри в патріотичному вихованні здебільшого мають занурювати учасників в інший історичний простір з імітацією діяльності певних історичних постатей чи соціально-історичних груп. Це найулюбленіший метод учнів за моєю практикою. Так, на уроках з історії України у 8 класі при вивченні теми «Запорізька Січ та реєстрове козацтво в ХVІ ст.» учні із задоволенням беруть участь у інсценізації фрагментів життя козаків на Січи, виборів гетьмана, козацької старшини.  Урок на тему «Передумови та початок Національно-визвольної війни» доречно провести у формі уроку-мітингу, на якому можна запропонувати послухати виступи селянина, козака, православного шляхтича, Б. Хмельницького і на основі цих виступів сформулювати причини, завдання і характер визвольної війни.

Метод соціально-психологічних тренінгів – це своєрідний гібрид попереднього методу з такими методами як круглий стіл, відкрита трибуна, прес-конференція, це своєрідна рольова гра з заданими умовами, але спонтанною реалізацією та більш глибинною рефлексією учнів і , на відміну від рольової гри, з активною участю вчителя. Автор терміна «соціально-психологічний тренінг» М. Форверг. У літературі крім цього, існує ряд інших назв - групи відкритого спілкування, активне соціальне спілкування, групи інтенсивного спілкування т.д. Але СПТ сьогодні є найуживанішим і найбільш стійким терміном. Соціально-психологічний тренінг - галузь практичної психології, орієнтована на використання активних методів групової роботи з метою розвитку компетентності в спілкуванні. Цей метод застосовую  з учнями будь-якої вікової категорії під час інтерактивної вправи «Ажурна пилка». Активна роль вчителя у даному випадку полягає у формуванні груп, розподілі завдань, спостереженні за роботою груп, перевірці набутих знань та умінь учнями.

Метод круглого столу полягає в організації обговорення теми, яка має неоднозначне тлумачення, і тому виникає необхідність її аналізу і обґрунтування в різноманітних аспектах з запрошенням певних компетентних осіб і застосуванням технічних засобів, матеріалів з періодичної преси, схем, наочних прикладів. Використання методу потребує попередню підготовку учасників, які заздалегідь готують доповіді, реферати та виступи. На занятті вони заслуховуються, після чого починається їх обговорення, аналіз, коментування, обмін думками. Цей метод широко використовую при вивченні тем, присвячених розвитку світової та української культури та науки. Проблемним завданням такого уроку може бути – «Доведіть або спростуйте думку про те, що рівень досягнень української культури не відрізнявся від світового». У курсі «Історія України» 5 клас при проведенні практичного заняття № 5 «Моя уявна подорож історичними місцями України» учні представляють будь-яку історичну пам’ятку України, обрану за власним бажанням, яку вони радять відвідати однокласникам, вони встановлюють, чому саме ця пам’ятка заслуговує на охорону.

Напрацьовано деякі принципи вдалого застосування методу:

визначення мети обговорення (наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо обговорюваної проблеми);

виступи всіх учасників круглого столу мають характер опанування (кожний повинен висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників);

всі учасники обговорення рівноправні і ніхто не має права диктувати свою волю і рішення [6, с.2].

Екскурсійний метод це комплексний метод з рядом особливостей, що поєднує в собі традиційний наочний метод та дослідницькі елементи роботи учнів, застосування цього методу дозволяє наочно продемонструвати зв'язок матеріалу, що вивчається з раніше отриманим екскурсантами досвідом. Серед переваг цього методу слід зазначити живе, конкретне і життєве вивчення минулого, всебічне сприйняття об’єкту, підвищений інтерес до роботи і на основі цього – більш поглиблене і міцне засвоєння матеріалу. На практиці використовую цей метод під час екскурсій до місцевого краєзнавчого музею, інших міст України. Учні відвідали міста Київ, Вінниця, Львів, Хотин, Кам’янець-Подільський, Чернівці та інші. Перед проведенням екскурсії учні отримують завдання: скласти опис історичної пам’ятки, з якою ознайомилися під час екскурсії, історичну пам’ятку учні обирають на власний вибір. Після екскурсії проводимо гру «Аукціон», лотами на якому є доробки учнів.

Метод інтерв’ювання - метод інтерв'ювання, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника, дає змогу одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви, уявлення респондентів. Суттєвою його особливістю є, здебільшого, зацікавленість респондента опитуванням, яка забезпечується особистим контактом учасників інтерв'ю. В контексті технології патріотичного виховання інтерв’ювання застосовується як аудиторний метод навчання, так і для виконання домашнього завдання. З своїми учнями проводжу опитування людей – свідків минулих історичних подій: голодомору 1932-1933 рр., учасників Другої світової війни – ветеранів війни, вдів, дітей війни, старожилів міста, видатних людей – Героїв Соціалістичної праці, Заслужених вчителів, вчителів – відмінників освіти. Результатом цієї праці є оформлення Книги пам’яті, написання наукових робіт, статей для місцевої газети «Дунаєвецький вісник», оформлення стенду «Видатні випускники» у Дунаєвецькому музеї освіти. Забрані відомості використовую при проведенні уроків на тему «Наш край».

Метод залучення до участі в етнічно-художніх виставках зводиться до організації учнівського загалу для проведення тематичних етнічно-художніх виставок з залученням осіб з близького кола спілкування учнів в якості авторів мистецьких виробів чи власників історичних експонатів. До свята Великодня проводимо виставку писанок, вироблених власними руками, організовуємо майстер-клас з писанкарства. Проводимо виставки вишиванок, рушників, картин, на які запрошуємо майстринь – прабабусь, бабусь, мам, вони з задоволенням діляться власним досвідом, показують різні техніки вишивання. Вишита сорочка стала трендом шкільного одягу. Хлопці стали носити вишиті краватки та метелики. І головне – ніхто нікого не примушує. Діти не соромляться національного одягу, не вважають його другорядним.

З метою організації патріотичного виховання в Дунаєвецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 класоводи та класні керівники проводять виховні заходи:

уроки мужності («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Наша вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Народні символи»;

семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ врятований», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї», «Корюківська трагедія»);

уроки пам’яті («Летять журавлі», «Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни», «Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів»);

екскурсії до краєзнавчих музеїв;

зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби;

пошукова робота, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування;

акції з метою упорядкування поховань захисників Вітчизни;

акції «Зігрій солдата», «Маскувальна сітка», «Валентинка для солдата»;

виставка родинних плакатів «Україна – єдина країна»;

години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

виставки етнічно-художньої творчості.

Таким чином, саме вчителі загальноосвітніх навчальних закладів як ніхто інший повинні піклуватися про національно-патріотичне виховання підростаючого покоління, формування гуманістичної психології дитини, виховання її у дусі терпимості і братської любові до людей, школа зобов'язана навчити молодих людей умінню розрізняти добро і зло. Патріотичне виховання повинне гармонійно поєднуватися із залученням учнів до кращих досягнень світової цивілізації. Дана система повинна сприяти виробленню патріотичного мислення, прихильності до своєї національної спадщині і усвідомленню її ролі і місця в світовому духовному розвитку, також пошані і відвертості до всіх інших систем і традицій. Тільки глибока і усвідомлена любов до своєї спадщини спонукає людину з повагою відноситися до почуттів інших, бути не байдужим до трагедій Вітчизни і народу.

Список використаних джерел та літератури

1. Каліта В.В. Сучасні освітні технології [Електронний ресурс].- Режим доступу: krutienko.ucoz.ua/Zavuch/klassifik2.doc

2. Качур М. Патріотичне виховання молодших школярів у художньо-краєзнавчій діяльності // Педагогіка і психологія. – 2002. – №4. – С. 47-55.

3. Концепція національно-патріотичного виховання. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichne-vikhovannja.html

4. Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді // Державний вісник України. – 2002. – №21.– С. 15-19.

5. Педагогічний словник/ [За ред. М.Ярмаченка.]. - К. Педагогічна думка, 2001.-514с.

6. Петренко Л.М. Методика проведення круглого столу [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.vpu.net.ua/pdf/Metodika%20proved%20krug%20stola.pdf

7. Петренко О., Дежнюк Г. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді // Позакласний час. – 2005. – №3-4. – С. 28-29.

8. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Бех І.Д. Чорна К.І. – К.: Світ виховання, 2007.-31с.

9. Яременко. Н., Устич Ю. Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichnevikhovannja.html