Масові репресії
Мордуючи селянство
голодомором, комуністичний режим ні на мить не забував і про інтелігенцію, яка
очолювала процеси українізації, стимулювала національну самосвідомість
українського народу, а відповідно й прагнення реального суверенітету. Цілеспрямована
боротьба проти української національної інтелігенції, насамперед тієї частини,
яка брала активну участь у національно-визвольних змаганнях 1917 — 1921 pp. та
українізації, видатних діячів науки й культури, розпочалася вже наприкінці
1920-х років. її першими наслідками стали викриття згадуваного вже
«національного ухилу» в КП(б)У, розгром міфічних «Українського національного
центру», «Польської організації військової», «Блоку українських
націоналістичних партій», «Всеукраїнського боротьбистського центру»,
«Троцькістсько-націоналістичного блоку» та ін. Застосовуючи фізичний і
психологічний терор, політична поліція ОДПУ, а згодом Головне управління
державної безпеки НКВС — змушувала свої жертви визнавати членство у цих
сфабрикованих «таємних антирадянських організаціях» на показових судових
процесах.